векла

1. (діал.) Те саме, що буряк: коренеплід однорічної або дворічної рослини родини амарантових з їстівним потовщеним коренем, який використовується в їжу, на корм тваринам або як сировина для харчової промисловості.

2. (діал., перен.) Про повну, товсту людину (зазвичай жінку або дитину).

Приклади:

Приклад 1:
А дівчина Векла взяла віника — замести хату. Шасть віником під стіл — а там висять п’ять довженних хвостів з китицями.
— Франко Іван, “Мойсей”