1. (застаріле) Поділити, розділити щось між кількома особами; виділити частку, частину.
2. (переносне значення, застаріле) Присвятити, віддати себе чомусь (наприклад, справі, мистецтву).
Словник Української Мови
Буква
1. (застаріле) Поділити, розділити щось між кількома особами; виділити частку, частину.
2. (переносне значення, застаріле) Присвятити, віддати себе чомусь (наприклад, справі, мистецтву).
Приклад 1:
Те, що ми назвали дійсністю, тут називається чеснотою, тобто силою й міццю, котру Бог через свою вищість так відібрав від усієї тлінності й собі присвоїв, що дуже сердиться, коли хтось насмілиться хоч трохи її вділити створінню чи кумирам, з якими він від початку ві ку завжди має ревну боротьбу. Ми всі його в цьому дуже ображаємо, скрізь і завжди.
— Тютюнник Григорій, “Вир”