1. Належний вдові, властивий їй; такий, що стосується вдови.
2. Призначений для вдови, пов’язаний з її становищем (наприклад, про одяг, траур).
вдовин
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Згадай вдовин пенязь12. Не вміщуйте богознання у тісняву палестинську.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |