Словник Української Мови
Буква
1. Звернутися до когось, чогось із проханням, скаргою, пошуком допомоги або підтримки.
2. Дійти певного стану, результату, часто — невдалого або небажаного; закінчитися чимось (перев. негативним).
3. (розм.) Вдати, вийти вдало, мати успіх у здійсненні чогось.
Приклад 1:
Кочур вболівав за нього, за його творчий застій, зокрема, за те, що він не може змусити себе закінчити переклад «Дон Кіхота» і загалом вдатися до систематичної творчої роботи. При мені він стримував себе, але ця постійна напруга відчувалася в розмові двох метрів перекладу.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Коли число десять було належним чином пошановано, а келихи осушено, постановив я вдатися до музики і, повер нувши собі лютню, підібрав на ній спершу «Duolsi la vita», а тоді — без будь-яких переходів — «Ecco la primavera»2, однак лютня якогось біса перестала мене слухатися, можливо тому, що робилося чимраз холодніше і в мене задубіли пальці, до того ж я переплутав слова. «А скажи-но, хлопче, забув, як ти називаєшся, — звернувся я через хвилину до чужинця, — чи не потребуєш ти якої-небудь зброї для самозахисту?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
American Tobacco Company (АТС), яка першою почала використовувати таке устаткування, була змушена вдатися до активної рекламної кампанії, щоб ринок поглинув вироблену продукцію. Подібна ситуація спостерігалася й на інших підприємствах, що використовували сучасну на той час техніку, зокрема у виробника сірників „Diamond Match Company” (DMC) або сніданкових пластівців „Quaker Oats”.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”