1. У віддаленість простору, на значну відстань (зазвичай про спрямованість руху, погляду тощо).
2. У майбутнє, у перед (про спрямованість думок, прагнень).
Словник Української Мови
Буква
1. У віддаленість простору, на значну відстань (зазвичай про спрямованість руху, погляду тощо).
2. У майбутнє, у перед (про спрямованість думок, прагнень).
Приклад 1:
Всѣ я минул небеса, негли вдаль обрящу, И преисподняя вся, негли его срящу. О щастіе… и прочая Се мой любезный прескор скачет младый елень, Вышше небес, вышше гор; крын мой — чист, нов, зелен.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”