Словник Української Мови
Буква
1. Прикидатися кимось або чимось, створювати видимість певного стану, почуттів або намірів, які не відповідають дійсності; симулювати.
2. (У сполученні з часткою «ся») Виявлятися, ставати у результаті якихось дій або обставин (зазвичай про щось успішне, бажане).
3. (Застаріле) Віддавати, передавати когось або щось у чиюсь владу, розпорядження.
Приклад 1:
(22 ) так можна і справді поїхати мозгою — сходами вниз і коридором праворуч — і не накласти в штани бо все вилізе — а мені ще доповідь закінчувати — комічно все це — холера в які ситуації мене заносить — або вмерти або всратися — така дістача — тюлька і вже — сам собі винен — сам себе дістав — дебіла кусок — хоч би хтось хоч би якась перешкода — послизнутися впасти зламати ногу — говорити мовчати говорити знову — тепер ніби праворуч — так — є такий коридор — тафай тафай упійтса — тиждень сидимо в монас тирі і хоч би один монах — стояв би собі молився при вікні — або дрочив — нікогісінько — яке там вікно третє чи що — це з якого боку третє — ага це — тим більше відкрите як домовлялися — всьо чотко — чувакє дєйствують — вдавати ніби дихаю морським повітрям — трохи знудило — струганути 1 Довгани є одним із народів, що населяють Україну. Цей факт доведено наукою.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
— Нам нема чого в чотири очі, одному перед одним, бути римськими авгурами-дурисвітами та вдавати святу серйозність, кажімо начисто. Покопайтеся не в своїй свідомості, ба глибше: в своїй підсвідомості, in Ihrem Unterwissen — і ви побачите, що я правду кажу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”