вгнуто-опуклий

1. (про поверхню або лінію) Такий, що має одночасно вгнуті та опуклі ділянки, де чергуються западини та виступи.

2. (перен., про об’єкти, явища) Такий, що поєднує в собі протилежні, взаємно протиставлені риси або властивості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |