Власна назва, що походить від українського дієслова “ввічнити” (зробити вічним, увічнити).
Історичний термін, яким називали кріпаків, що були прикріплені (ввічнені) до землі або маєтку поміщика, тобто позбавлені права вільно переходити до іншого власника або міняти місце проживання; той, хто перебуває у стані кріпацтва.