1. У висоту, угору (зазвичай про рух або розташування чогось).
2. У повітрі, на висоті (про перебування або розташування чогось).
Словник Української Мови
Буква
1. У висоту, угору (зазвичай про рух або розташування чогось).
2. У повітрі, на висоті (про перебування або розташування чогось).
Приклад 1:
Нам шлях прослався вгору — не вбік, не вниз, а — ввись. Ми, добротою хорі, до неба возмоглись, Там наша Україна, котра не знає ґрат, а притиску, а кпини, а помсти — й востократ.
— Невідомий автор