1. (діал.) Убути, вбутися — втопити, втопитися у рідину, зануритися в неї.
2. (перен., діал.) Зануритися, заглибитися в якийсь стан, діяльність або думки.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Убути, вбутися — втопити, втопитися у рідину, зануритися в неї.
2. (перен., діал.) Зануритися, заглибитися в якийсь стан, діяльність або думки.
Приклад 1:
Ані вбути, ані вгорнути, ані нагодувати — таки нічо не мож настарчити. Ходіть-ко трохи босі, та, може, вас бор-ше повіхаплює.
— Зеров Микола, “Камена”