вбачати

1. Розуміти, тлумачити щось певним чином; сприймати когось або щось як певну особу або явище.

2. Бачити, помічати щось (часто в абстрактному, переносному сенсі); усвідомлювати.

3. (У філософському та літературному вживанні) Уявляти собі, мислити, усвідомлювати розумом.

Приклади вживання

Приклад 1:
Сьогодні дехто, не володіючи чуттям історизму, не схильний вбачати в ній «революційного» як на той час змісту — адже думка там підкріплюється цитатами з Леніна. Але в тому й полягає конкретно-історичне значення Дзюбиної правди для тієї доби: розбивати стереотипи зсередини, вносити нові ідеї, розхитувати догми на звичній для загалу ідеологічній території, послуговуючися впоєною з молоком матері термінологією і системою понять.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Отже, у протографі о. Йосифа слід вбачати окрему пам’ятку , яка побутувала у Києві і мала значний вплив на літературу та історіографію XVII ст. 26 Саме його впливом (можливо, у не тотожних списках) пояс- нюється наявність у писаннях того часу повідомлень, близьких до лі- тописних зведень, здавалося б, дуже далеких одне від одного 27.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Коли цi дикуни не хочуть вбачати в тобi трудової людини й не хочуть розумiти, що ця людина має право за якийсь рiк чи то два роки вiдпочити один мiсяць, то твоє обурення проти них є цiлком законне явище. Але, з другого боку, цiлком законно й вони обурюються проти тебе, бо, по-перше, ти не один, а таких, як ти, тисячi, по-друге, не всi цi тисячi умiють коректно поводитись iз цими людьми й, по-третє, ми й справдi в порiвняннi з ними — пани.
— Невідомий автор

Частина мови: дієслово () |