василина

1. Жіноче особове ім’я українського походження, утворене від чоловічого імені Василь, що означає «царський, царственний».

2. (у народній творчості та поетичній мові) Поетичний символ краси, квітки, часто вживається як ласкавий епітет для жінки або дівчини.

Приклади:

Приклад 1:
З каплички, що поруч із дзвіницею, втираючи краєм хустки очі, вийшла Василина Макушкова, а за нею Дмитро Попович – іще добріський дідок із опришківським топірцем у правій руці, та й собі пристали до Михайла, що крутив криничну корбу на подвір’ї вчорашньої школи. Попович сів на низьке, мало не під саму землю кругле цямриння, набив тютюнцем мундштук і запалив люльку, та якусь таку носату, як Гафія Берлова – весільна пані кухарка з Черемошного.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”