Древослів

Словник Української Мови

варзякати

Буква

1. (діал.) Швидко й недбало говорити, балакати без змісту; теревенити.

2. (діал.) Видавати безладні, невиразні звуки; бурмотіти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |

Більше записів