1. (в електроніці) що стосується варактора — напівпровідникового діода, ємність якого залежить від прикладеної зворотної напруги, і використовується для керування частотою в коливальних контурах.
2. (техн.) властивий варактору, що працює на принципі зміни ємності; призначений для параметричного підсилення, множення частоти або фазового зсуву в електричних колах.