валентин

Приклад 1:
До речі, подібні звинувачення вже намічалися наприкінці 20-х, за часів сумнозвісного процесу СВУ (один із звинувачених, Валентин Отомановський, стояв біля джерел створення музею у 1927 р., був Відповідальним секретарем Комісії для увічнення пам’яти М. Коцюбинського при Вінницькому Окрвиконкомі). Тоді такі звинувачення не дуже педалювалися, вони звучали аж анекдотично; справді-бо «українська націоналістка» Катерина Коцюбинська, вірменка з походження, людина російської культури за освітою, щойно з азів вивчила українську мову… Були наміри виселити родину колишнього директора з дворічною дитиною у сторожку, це не вийшло, тож довелося тулитися в одній кімнатці.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Бичко Валентин Васильович (нар. 1912 p.) — український радянський поет.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Правда, Сiрко з охотою допомiг би Лесi карбованцями зi свого утримання, але Валентин був рiшуче проти того. щоб вона улаштовувала обiд на кошти редактора, i навiть проти того, щоб вона робила позичку в того ж таки Сiрка.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”