важільно-суставний

1. Який стосується одночасно важільного механізму та суглобів, що описує принцип роботи опорно-рухової системи тварин і людини, де кістки є важелями, а суглоби — точками опори.

2. Який відноситься до апарату або системи, що поєднує функції важеля та шарнірного з’єднання (суглоба), наприклад, у техніці чи біомеханіці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |