Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має велике значення, вагу; значущий, істотний.
2. Який має високе становище, великий вплив; впливовий, поважний.
3. Урочистий, повний гідності; пишний, величний.
4. Зачванений, що поводиться з почуттям власної переваги; чванливий.
5. (У значенні прислівника) Повільно, не поспішаючи; важливо.
Приклад 1:
Для нас ці дрязги — не очінь важний матеріал, бо практичної цінності він не становить. А потому давай-ка лучче сходим у буфет через дорогу, поближе к Абсолюту, назустріч сонцю мастірства.
— Невідомий автор
Приклад 2:
От Василь вже i “Павла-чтенiе” сказав та й почав… та що за голос важний! Чистий голосний пiдбасок та понятний!..
— Самчук Улас, “Марія”