1. (про предмет) Трохи важкий, досить важкий; важкуватий.
2. (перен., про людину) Серйозний, вагомого характеру; солидний, поважний.
важенький
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (про предмет) Трохи важкий, досить важкий; важкуватий.
2. (перен., про людину) Серйозний, вагомого характеру; солидний, поважний.
Відсутні