1. (про мову, виклад думок) Важко, громіздко, без необхідної легкості та витонченості.
2. (про рух, дії) Повільно, важко, з відчуттям ваги.
ваговито
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Хуторенко взяв собі того овочу на тарілку, але знов замислено дивився на його, ваговито вип’явши губу. Його просте, але виразне лице немов говорило: се що за чортівня?..
— Невідомий автор
Частина мови: прислівник () |