вавил

1. (істор.) Стародавнє місто в Месопотамії, столиця Вавилонського царства, великий культурний, торговельний і політичний центр; символ могутності та розкоші.

2. (перен., книжн.) Місце розпусти, гріховності, морального занепаду або надмірної розкоші.

3. (перен., рідк.) Суматоха, безладдя, галас, плутанина (зазвичай у виразі “вавилонське стовпотворіння”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |