вавилоно-халдейський

1. Стосовний до Стародавнього Вавилону та халдеїв, пов’язаний з їхньою історією, культурою, мовою або релігією.

2. Характерний для періоду Нововавилонського царства (VII–VI ст. до н.е.), заснованого халдейською династією, до якого належить, зокрема, правління Навуходоносора II.

3. У церковному вжитку: стосовний до східнокатолицьких (греко-католицьких) церков сирійського обряду, які в українській традиції історично називали “халдейськими”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |