1. Досить часто, не рідко, регулярно.
2. (У значенні прислівника часу) Через невеликі проміжки часу, часто повторюючись.
Словник Української Мови
Буква
1. Досить часто, не рідко, регулярно.
2. (У значенні прислівника часу) Через невеликі проміжки часу, часто повторюючись.
Приклад 1:
Коні, здані на власну волю, самі шукали собі стежки серед сутінків і, зчаста форкаючи, тюпали звільна по похилій каменистій дорозі під гору. — Куди ж ми їдемо, коли нас вигнано з Тухольщини?
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”