Словник Української Мови
Буква
1. Висловлювання, у якому вказують на недоліки, помилки або неточності, або висловлюють несхвалення щодо когось, чогось.
2. Короткий коментар, пояснення або примітка до тексту, висловлювання, які доповнюють або уточнюють його зміст.
3. (у множині) Письмовий документ, що містить перелік недоліків, відхилень від правил, норм з обов’язком їх усунення; акт про порушення.
Приклад 1:
Знаю, що дехто з колег образився на моє зауваження про «дулю в кишені», яку носять багато хто з присутніх в залі, і про те, що така конфігурація пальців мене не влаштовує. Проголосували за виключення мене з партії.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Це дає нам право повернутися до зауваження, зробленого свого часу Є. Голубинським, котрий відзначав два випадки, коли літописець, зга- дуючи день пам’яті св. Володимира, ідентифікує його за пам’ятями грецьких святих, а не рівноапостольного князя 18, і вважає це доказом від- a 9b Пізні українські житія св.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
Мiй герой раптом вдарив себе по колiну: мовляв, це вже, їй-богу, слушне зауваження! Словом, Iван Iванович певний, що ми «для маси» будуємо соцiалiзм не в однiй країнi, а саме в кiлькох, але, беручи на увагу той факт, що в центральнiй пресi ще так не ставилось питання i не дебатувалось в цiй площинi, беручи на увагу також те, що на такiй «формулi» може зiграти хтось, Iван Iванович одмовляється вiд цiєї iдеї i цiлком стоїть на постулатах останнього пленуму
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”