1. (про простір, приміщення) такий, що є тісним, обмеженим; незручний через недостатній розмір.
2. (переносно, про обставини, становище) що створює відчуття обмеженості, скрути; тісний.
затісний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Лише раз і вдруге він тернувся шиєю об комір кожуха, ніби той комір був йому затісний, зітер з брів вогкий іній і сказав: — А чого ми сюди прийшли? — А й справді?
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикметник () |