Властивість або стан того, що важко регулювати, піддаватися контролю, керуванню або налаштуванню; низький рівень керованості.
важкорегульованість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що важко регулювати, піддаватися контролю, керуванню або налаштуванню; низький рівень керованості.
Відсутні