1. (лінгв.) Властивість мовних одиниць (зокрема, фонем) мати три різні ознаки, що дозволяють розрізняти їх між собою; наявність трьох дистинктивних ознак.
2. (філос., семіотика) Властивість знака (символу, образу) мати три складові елементи або рівні: матеріальне позначення (означаюче), поняття (означаєме) та предметне значення (референт).