тетрабор

1. Хімічна сполука бору з киснем, тетраоксид дибору (B₂O₄), що існує за певних умов; рідкісний термін у неорганічній хімії.

2. У технічній термінології — скорочена назва тетраборату натрію (Na₂B₄O₇), солі борної кислоти, відомої також під назвами бура або боракс, що застосовується як флюс, антисептик тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |