1. Людина, яка вчинила святотатство — ображає релігійні святині, порушує повагу до того, що вважається священним.
2. Переносно: той, хто зневажливо ставиться до високих, шанованих цінностей (мистецтва, культури, пам’яті тощо).
святотатець
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |