спартеїн

1. У давньогрецькій історії — громадянин Спарти, представник панівного військового стану, що пройшов сувору систему державного виховання (агонгу) та жив за законами Лікурга.

2. (Переносно) Людина, яка веде суворий, аскетичний спосіб життя, відрізняється стійкістю, загартованістю та готовністю до труднощів.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |