1. Такий, що розсунуто, розсунувся; розігнаний, розсувний.
2. Розташований на певній відстані один від одного; розставлений, розміщений.
3. Розкритий, розгорнутий, розпростертий (про щось, що займає значний простір).
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що розсунуто, розсунувся; розігнаний, розсувний.
2. Розташований на певній відстані один від одного; розставлений, розміщений.
3. Розкритий, розгорнутий, розпростертий (про щось, що займає значний простір).
Приклад 1:
В цьому стовпищі він зіткнувся на мить із Зоською і, користуючись тим, що пара його одвернулась, тихенько, але весело, шепнув: «Прощай, Зосько!» Вона глянула на нього глибоким, повільним поглядом, знайомим йому, та вже недошкульним, і теж щось тихо відповіла, але він не розчув, пройшовши.Стіл був розсунутий на всю довжінь і щиро заставлений простою, але симпатичною стравою — консерви, сир, оселедці, шинка, межована риба, вінегрет та різномасні ковбаси. Серед тарелів та тарілок, де цю страву розкладено, стояло трохи квіток, лежав нарізаний хліб у трьох кошиках, стриміли зелені шийки вина та білі дзьоби карафок з горілкою.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”