1. Властивість об’єкта, явища або ознаки, що дозволяє відрізняти його від інших подібних; здатність бути розрізненим, виокремленим.
2. У техніці та інформатиці — характеристика пристрою, системи або сигналу, що визначає мінімальний рівень відмінностей, який може бути надійно виявлений або відтворений (наприклад, роздільна здатність дисплея, розрізнювальність сенсора).
3. У лінгвістиці — здатність мовних одиниць (наприклад, фонем, морфем) протиставлятися одна одній для розрізнення значень.