Властивість за значенням дієслів “розігнути” та “розігнутися”; стан випрямленого, незігнутого предмета або частини тіла.
розігнутість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням дієслів “розігнути” та “розігнутися”; стан випрямленого, незігнутого предмета або частини тіла.
Відсутні