розбещувачка

1. Жінка або дівчина, яка своєю поведінкою, вчинками чи настановами призводить до морального розбещення, розтління когось, зокрема молоді; та, що розбещує.

2. У переносному значенні — про явище, обставини, речі тощо, що сприяють моральному падінню, втраті моральних засад.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |