ракетниця

1. Портативна зброя для стрільби сигнальними або освітлювальними ракетами, що має вигляд короткої гладкоствольної рушниці або пістолета.

2. Військова або поліцейська спецтехніка — транспортний засіб (наприклад, бронетранспортер, автомобіль), оснащений установкою для пуску некерованих ракет або димових гранат.

3. Розмовна назва вогнепальної зброї, призначеної для стрільби реактивними снарядами (ракетами), наприклад, протитанкового гранатомета.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |