1. Спосіб, властивий жінкам, характерний для них; так, як роблять жінки.
2. Згідно з правилами жіночого роду в граматиці (напр., про відмінювання, узгодження слів).
по-жіночому
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Навпаки, я визнаю, що мені властива деяка особлива гуманність і καΐτήν φιλανθρωπίαν2, але, повір, мені було соромно бачити, як деякі майже по-жіночому голосили. Якби, господи прости, при самій загибелі Трої3 я побачив, що люди настільки віддаються жіночому плачу, я, без сумніву, подумав би, що у них немає анітрохи мужності.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прислівник () |