1. Властивість речовини, матеріалу або суміші до вибуху; здатність вибухати.
2. Переносно: різка, несподівана інтенсивність прояву чого-небудь (почуттів, подій тощо); здатність до різкого, конфліктного загострення.
Словник Української Мови
1. Властивість речовини, матеріалу або суміші до вибуху; здатність вибухати.
2. Переносно: різка, несподівана інтенсивність прояву чого-небудь (почуттів, подій тощо); здатність до різкого, конфліктного загострення.
Галізація — процес поширення французької культури, мови та звичаїв на інші народи або території, особливо в історичному контексті.
Галізація — запозичення або наслідування французьких мовних норм, зокрема вимови, лексики або граматичних конструкцій, в іншій мові.
Властивість об’єкта, технологічного процесу або середовища, що характеризує ступінь їх захищеності від можливості виникнення та розвитку вибуху, а також захищеності людей і матеріальних цінностей від його небезпечних факторів.
Стан виробничого середовища, при якому виключена можливість вибуху або створені умови, коли він не порушує нормального перебігу технологічного процесу та не становить загрози для життя та здоров’я людей.
Галузь знань і технічна дисципліна, що вивчає умови виникнення вибухів та розробляє методи та засоби запобігання їм і захисту від їх наслідків.
1. Метод пізнання, заснований на цілеспрямованому, планомірному спостереженні за об’єктом дослідження в штучно створених або контрольованих умовах для перевірки гіпотези, теорії, виявлення нових фактів.
2. Саме дослідження, серія дій або процедура, що проводиться з метою такого пізнання; дослідний науковий досвід.
3. Переносно: спроба, пробне впровадження чогось нового, незвичного з невідомим заздалегідь результатом; пробний захід, нововведення.
1. Комплекс технічних, організаційних та режимних заходів, спрямованих на запобігання виникненню та розвитку вибуху, захист людей та матеріальних цінностей від його руйнівної дії.
2. Властивість об’єкта (виробничого приміщення, технологічного процесу, обладнання) бути захищеним від можливості виникнення вибуху або його наслідків.
3. Галузь знань і практичної діяльності, що вивчає та забезпечує безпеку в умовах загрози вибуху.
1. Хімічний термін: сполука галогену з іншим елементом, зазвичай металом (наприклад, хлорид натрію NaCl).
2. Власна назва: скорочена назва Галицького історико-етнографічного товариства “Галид”, що діяло у Львові в 1920-х роках.
1. Рідкісне діалектне позначення процесу або дії за значенням дієслова “вибухати” — раптового виходу, виривання назовні з великою силою (про пару, газ, вогонь тощо); вибух.
2. У спеціальній термінології (зокрема, в геології та гірничій справі) — різке, раптове викидання, вивільнення з надр землі газу, метану, вугільного пилу або гірських порід, що часто супроводжується руйнуванням виробок; вибух, викид.
Експектація (від лат. expectatio — очікування) — спеціальний термін у медицині, що означає метод лікування, заснований на вичікуванні сприятливого перебігу захворювання без активного втручання, за умови ретельного спостереження за пацієнтом.
У ширшому, застарілому вживанні — стан очікування, вичікування чогось; передчуття.
1. Швидке хімічне або фізичне перетворення речовини, що супроводжується виділенням великої кількості енергії та утворенням стиснених газів, які, розширюючись, викликають різкий звук, руйнування та механічну дію навколишнього середовища.
2. Різкий, гучний звук, що виникає внаслідок такого перетворення; гуркіт, тріск.
3. Переносно: раптовий, потужний прояв чого-небудь (почуттів, явищ, подій), що виникає з великою силою та інтенсивністю.
Галівник — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.