Словник Української Мови
1. Кількість енергії, що витрачається або вкладається в певний процес, технологічну операцію або виробництво продукту; енергетичні витрати.
2. (У переносному значенні) Сукупність зусиль, ресурсів (часу, інтелекту, організаційних заходів), спрямованих на досягнення певної мети.
1. Військовий чиновник у Російській імперії XVIII — початку XIX століття, який обіймав посаду головного слідчого та прокурора у військових судах.
2. Військове звання вищого аудитора (юриста) у сухопутних військах деяких країн, відповідне генеральському рангу.
1. Церковне покарання, яке полягає у тимчасовому або постійному виключенні віруючого зі спільноти церкви та позбавленні його права брати участь у таїнствах.
2. (переносно) Примусове відокремлення, усунення когось від спільноти, колективу, суспільного життя; ізоляція.
3. (застаріле) Відділення, відокремлення однієї частини чогось від цілого.
енерговиробник — юридична або фізична особа, підприємство чи організація, яка безпосередньо займається виробництвом (генерацією) електричної та/або теплової енергії.
енерговиробник — технологічний об’єкт (електростанція, теплоелектроцентраль, сонячна чи вітрова ферма тощо), призначений для перетворення різних видів первинної енергії (вугілля, газу, ядерної, сонячної, вітрової, гідроенергії) на корисну електричну та теплову енергію.
1. Дія за значенням дієслова “відлуплювати”; процес відокремлення, відколювання частини чогось (наприклад, шматочка дерева, льоду, скелі) ударом або тиском.
2. Розм. Сильне побиття, лупцювання; суворе покарання або перемога у бійці, сутичці.
Генерал-аншеф — військове звання вищого генералітету в арміях ряду європейських держав (зокрема, у Російській імперії до 1796 року та у Франції XVIII століття), що відповідало повному генералу або генералу від інфантерії (кавалерії, артилерії); вище за рангом від генерал-поручика і нижче за генерал-фельдмаршала.
Генерал-аншеф — командувач армією або головнокомандувач у певних історичних умовах; особа, що мала це звання.
Відлупина — діалектне позначення для відлупленої, відколотої або відірваної частини чогось, зокрема шматочка деревини, кори, льоду, глини тощо.
Відлупина — уживана в окремих регіонах назва для місця, де щось було відлуплено, відколото або зірвано, наприклад, слід на дереві після відпадання кори.
1. (у фізиці) Явище, при якому звукові хвилі відбиваються від перешкоди і повертаються до джерела, спричиняючи чутний повторення звуку через деякий час; луна.
2. (переносно) Відображення, наслідування чи повторення явищ, ідей, почуттів, що виникає як відгук на щось.
1. Фізичний процес виділення енергії (у будь-якій формі — теплової, світлової, механічної тощо) внаслідок певних перетворень або реакцій.
2. (У техніці та енергетиці) Кількість енергії, що виробляється, генерується або вивільняється установкою, реактором, джерелом чи технологічним процесом за певний проміжок часу.
1. Вищий військово-морський чин у деяких країнах (Російська імперія, Німеччина), що відповідав сухопутному чину генерал-фельдмаршала; особа, яка мала цей чин.
2. Почесний титул глави флоту в окремих державах, а також особа, яка його носить.