Словник Української Мови
1. Розмішати, розболтати рідину або напіврідку масу, обертаючи, струшуючи посудину або за допомогою ложки, палички тощо.
2. Розбаламутити, зробити каламутним (наприклад, воду).
3. Перен., розм. Почати говорити щось плутане, безладне; затягнути в непотрібну розмову, обговорення.
1. (про рідину) Такий, у який додано щось розчинне або подрібнене та перемішано до отримання однорідної маси; збовтаний.
2. (переносно, розм.) Такий, що перебуває у стані метушні, збентеження або плутанини; збентежений, спантеличений.
Забовкатися — діалектне дієслово, що означає застрягти, застрявати в чомусь в’язкому, липкому (наприклад, у болоті, глибокому снігу, грязюці).
1. Почати бовкати, видавати звуки, подібні до бовкання (глухий, короткий ударний звук).
2. Розм. Почати говорити (часто — невиразно, незрозуміло або несміливо).
Забовванітися — дієслово, що означає стати подібним до боввана, втратити рухливість, заніміти, застигнути в бездіяльності або під впливом сильного здивування, страху, холоду тощо.
1. Втратити людську подобу, стати подібним до бика або вола; набути грубих, тваринних рис у поведінці чи зовнішності.
2. Перен. Стати тупим, нерозумним, обмеженим; втратити кмітливість, спритність розуму.
3. Розм. Задубіти, заніміти (частіше про частини тіла); втратити чутливість, стати непорушним.
1. Який перебуває у стані остовпіння, заціпеніння, втратив здатність рухатися або реагувати від сильного переляку, подиву або іншого потрясіння.
2. Який став дуже нерухливим, застиглим, наче обернувся на кам’яну статую (боввана).
3. (Переносно) Який став дуже застарілим, закостенілим, нездатним до розвитку або змін.
1. Властивість або якість людини, що проявляється у схильності до забобонів, у віруванні в прикмети, передвістя, надприродні сили тощо.
2. Поведінка або вчинки, що ґрунтуються на забобонах; сукупність забобонів.
1. Прислівник до слова “забобонний”; так, як властиво забобонам або людям, що їх сповідують; зі сліпим довір’ям до надприродних сил, прикмет, передвіщень тощо.
2. Переносно: надмірно обережно, боязко, з невиправданими побоюваннями.
Забобонник — людина, яка схильна до забобонів, вірить у прикмети, передвістя та надприродні сили, що впливають на життя.
Забобонник — той, хто дотримується суєвірних звичаїв, правил або обрядів, часто надаючи їм надмірного значення.