1. (рідко) Поширитися, охопити собою певну територію або сферу; сягнути кудись, досягти чогось.
2. (діал.) Дістатися, дотягтися до чогось рукою або іншим предметом.
Словник Української Мови
1. (рідко) Поширитися, охопити собою певну територію або сферу; сягнути кудись, досягти чогось.
2. (діал.) Дістатися, дотягтися до чогось рукою або іншим предметом.
1. Дієслово, що означає охопити, поширитися на якусь територію, простір або сферу діяльності; сягнути до певних меж.
2. (У переносному значенні) Проникнути розумом, зрозуміти щось глибоке або складне; охопити розумом.
3. (Застаріле) Дістати, досягти чогось рукою або іншим предметом; сягнути.
1. (про рослини) Починати сягати, витягуватися вгору, набирати висоти; виростати.
2. (переносно) Починати охоплювати, поширюватися на щось; торкатися якогось питання або сфери.
1. (рідко) Починати сягати, простягати руку або щось інше з метою дістати, торкнутися.
2. (переносно) Починати охоплювати, включати в сферу свого впливу, розгляду чи дослідження.
1. (географія, історія) Територія, область, на яку поширюється чиєсь вплив, влада, панування або де проживає певна етнічна група.
2. (переносне) Сфера, межа поширення, охоплення явища, дії, ідеї тощо.
1. (розм.) Надмірно ніжно, пестливо звертатися до когось, часто з використанням зменшувально-пестливих форм слів, що може виглядати неприродно або набридливо.
2. (перен.) Ставитися до когось або чогось з надмірною поблажливістю, опікою, не визнаючи самостійності або серйозності.
1. Розмовляти з дитиною або звертатися до неї, навмисно спотворюючи вимову, використовуючи пестливі, зменшувальні форми слів та звукосполучення, характерні для дитячого мовлення (наприклад, замість “рука” — “ручка”, замість “спати” — “пать”).
2. Перенісне значення: розмовляти з дорослою людиною надто пестливо, простодушно або примітивно, зневажливо вважаючи її розумово недорозвиненою.
Засюрчатися — діалектне дієслово, що означає засоромитися, зніяковіти, збентежитися, втратити впевненість через ніяковість або сором.
1. (розм.) Почати видавати характерний звук, схожий на сюрчання (наприклад, про комах, пару, повітря тощо).
2. (перен., розм.) Почати говорити сердито, з досадою або невдоволенням, бурчати.
Засьорбатися — увійти в стан затьмарення свідомості, втратити здатність до тверезої оцінки ситуації через вживання алкоголю або наркотичних речовин; сильно сп’яніти, затуманитися.