• обтуманеність

    Стан, коли свідомість затьмарена, думки сплутані, а сприйняття дійсності порушене, часто через вплив хвороби, втоми, наркотичних речовин чи сильних емоцій.

    В медицині та психології — симптом, що характеризується пригніченням психічної діяльності, сповільненням мислення, погіршенням концентрації уваги та орієнтування.

  • розтривожувати

    1. Позбавляти тривоги, заспокоювати, робити спокійним.

    2. Розбуркувати, порушити спокій, збуджувати, викликати тривогу або непокій.

  • обтуманити

    1. Покрити туманом, зробити туманним, невиразним; затуманити.

    2. Переносно: позбавити ясності думки, свідомості; спричинити стан сплутаності, нерозуміння.

    3. Переносно: навмисно ускладнити розуміння чогось, зробити незрозумілим, нечітким (наприклад, думку, пояснення).

  • обтуманитися

    1. Втратити ясність свідомості, здатність чітко мислити; стати затьмареним, спантеличеним.

    2. Стати похмурим, похмаритися (про небо, погоду).

    3. Перен. стати невиразним, нечітким, втратити чіткість (про зір, погляд тощо).

  • розтривожуватися

    Втрачати душевний спокій, починати хвилюватися, занепокоюватися.

    Ставати тривожним, неспокійним (про настрій, атмосферу тощо).

  • обтупати

    1. (розм.) Обходити, оббігати навколо когось або чогось, часто з метою огляду чи дослідження.

    2. (перен., розм.) Уникати прямої відповіді, обходити питання, говорити не по суті.

  • розтриножений

    Розтриножений — дієприкметник пасивного стану минулого часу від дієслова “розтриножити”, що означає стан, коли щось розпірено, розсунуто або розставлено на три опори, ноги чи стійки, нагадуючи конструкцію тринога.

    У переносному значенні — стан розгубленості, нерішучості або безпорадності, коли людина не знає, як вчинити, і начебто “розставляє ноги” (зупиняється в нерішучій позі).

  • обтупатися

    1. Втратити гостроту розуму, стати тупим, обмеженим; дуріти.

    2. Розм. Стати менш чутливим, втратити гостроту відчуттів (наприклад, від холоду, втоми).

  • розтриножити

    Розтриножити — у техніці та промисловості: розібрати, демонтувати або розкріпити триногами закріплену конструкцію, обладнання чи механізм.

    Розтриножити — у рибальстві та побуті: прибрати, зняти посуд (казан, котел), інструмент або пристрій, що був встановлений або закріплений на триногі.

  • обтупування

    Обтупування — медична процедура, при якій порожнину, просвіт або патологічне утворення в організмі заповнюють спеціальним матеріалом (обтуратором) з метою його закриття, ізоляції або лікування.

    Обтупування — процес або результат закупорювання, закриття отвору, каналу або порожнини шляхом введення щільного матеріалу.