• окисник

    Речовина, яка здатна приймати електрони від іншої речовини (відновника) в окисно-відновній реакції, при цьому сама відновлюється.

    Елемент або сполука, що містить атоми, які знижують свій ступінь окиснення в хімічній реакції, викликаючи окиснення інших речовин.

  • ретельно

    1. З особливою старанністю, акуратністю, докладною увагою до деталей; старанно, сумлінно.

    2. (У значенні присудкового слова) Виражає оцінку дії як такої, що виконується з великою старанністю; старанно.

  • окиснити

    1. Хімічний процес, при якому атом, молекула або йон втрачає електрони, що супроводжується підвищенням ступеня окиснення елемента; вступити в реакцію окиснення.

    2. У технології: обробити метал або інший матеріал для створення на його поверхні шару оксиду (наприклад, для захисту від корозії або декоративних цілей).

  • ретен

    1. (в архітектурі) Термін для позначення прямокутного виступу або пілястри на стіні споруди, що не має капітелі та бази, часто використовувався в давньоримській та романській архітектурі.

    2. (в стоматології) Скорочена назва ретенційного апарата — ортодонтичного пристрою (пластинки, капи тощо), що фіксує та утримує зуби в досягнутому положенні після активного лікування.

  • окиснитися

    1. (про хімічні елементи, речовини) Вступити в хімічну реакцію з киснем, утворити оксид; покритися оксидною плівкою внаслідок такої реакції.

    2. (у техніці, про метали) Втратити здатність до паяння через утворення на поверхні шару оксидів.

  • ретенційний

    1. (у медицині) Пов’язаний із затримкою, утриманням або накопиченням чогось у порожнині чи тканинах організму, що в нормі має бути виведено.

    2. (у стоматології) Стосуючийся утримання, фіксації зубного протеза або ортодонтичного апарата в ротовій порожнині; призначений для його стабілізації.

    3. (у психології та менеджменті) Стосуючийся ретенції — здатності зберігати та утримувати інформацію (пам’ять) або персонал (запобігання звільненню).

  • окисність

    1. Хімічна властивість елемента, що характеризує його здатність утворювати оксиди та визначається ступенем окиснення атомів цього елемента в сполуках.

    2. Кількісна характеристика, що вказує на ступінь окиснення атома хімічного елемента в конкретній сполуці.

  • ретенція

    1. (у медицині) Затримання, утримання в організмі речовин, що в нормі мають виділятися (наприклад, затримка сечі).

    2. (у стоматології) Здатність ортодонтичного апарата, протеза або пломби утримуватися на своєму місці.

    3. (у психології) Збереження в пам’яті засвоєного матеріалу; один із етапів запам’ятовування.

    4. (у бізнесі та управлінні) Політика та заходи, спрямовані на збереження (утримання) клієнтів, співробітників або капіталу.

  • окисно-відновний

    1. Пов’язаний з окисненням і відновленням як єдиним процесом, що характеризується одночасним переходом електронів від одних атомів, іонів або молекул до інших.

    2. Стосунний до хімічних реакцій, в яких змінюються ступені окиснення атомів речовин, що взаємодіють.

  • ретеш

    Ретеш — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі; входить до складу Великоберезнянської селищної громади.