Древослів

Словник Української Мови

  • ретардація

    Загальне відставання у фізичному та розумовому розвитку людини, обумовлене вродженими або набутими в ранньому дитинстві порушеннями центральної нервової системи; затримка розвитку.

    У мистецтві — навмисне уповільнення розвитку дії в літературному, музичному або кінематографічному творі для створення певного художнього ефекту, напруження або акцентування деталі.

    У техніці та природничих науках — уповільнення, затримка процесу, явища або реакції порівняно з нормальною або очікуваною швидкістю їх перебігу.

  • окислятися

    1. (у хімії) Вступати в хімічну реакцію з киснем, приєднувати кисень, утворюючи оксид; взагалі — втрачати електрони, підвищуючи ступінь окиснення.

    2. (переносно) Втрачати свіжість, яскравість, поступово псуватися під впливом повітря, часу; покриватися іржавим нальотом або плівкою.

  • ретгерсит

    Ретгерсит — мінерал класу силікатів, водний алюмосилікат натрію та кальцію, що належить до групи цеолітів; кристалізується в моноклінній сингонії, утворює білі, рожевуваті або безбарвні кристали, знайдений у вулканічних породах.

  • окиснений

    1. Про хімічну речовину: такий, що вступив у хімічну реакцію з киснем або віддав електрони, підвищивши свій ступінь окиснення.

    2. Про метал або його поверхню: такий, що вкрився шаром оксиду (іржею) внаслідок взаємодії з киснем, часто під впливом вологи.

  • ретельне

    1. (про дію, роботу) Виконане з особливою старанністю, акуратністю, сумлінно, з повною віддачею сил і уваги; старанне, докладне.

    2. (про людину) Така, що діє старанно, акуратно, з повною віддачею; старанна, сумлінна.

  • окисненість

    Окисненість — властивість хімічних елементів, зокрема в мінералах або сполуках, перебувати в певному ступені окиснення, що характеризує стан їх атомів (наприклад, залізо може мати окисненість +2 або +3).

    Окисненість — кількісний показник, що виражає ступінь окиснення елементів у речовині, часто використовується в геохімії та мінералогії для опису руд і мінералів.

  • ретельний

    1. Такий, що виконується з особливою старанністю, акуратністю, сумлінною увагою до деталей; старанний, докладний.

    2. (Про людину) Який працює або ставиться до справи з великою старанністю, сумлінням і точністю; старанний, добросовісний.

  • окиснення

    1. (хімія) Процес взаємодії речовини з киснем, що призводить до утворення оксидів; окислення.

    2. (геологія) Гіпергенний процес збагачення мінералів та гірських порід киснем, що часто супроводжується зміною їхнього хімічного складу та кольору.

    3. (металургія) Технологічний процес видалення домішок із металу або сплаву шляхом окислення їх киснем, що вводиться в розплав.

  • ретельність

    1. Властивість за значенням прикметника “ретельний”; старанність, сумлінність, акуратність у виконанні чого-небудь.

    2. Докладність, точність, ґрунтовність у дослідженні, вивченні, розгляді чогось.

  • окисний

    1. Який стосується окису, містить окис, утворений з окису або шляхом окиснення.

    2. У хімії: такий, що містить кисень у ступені окиснення -2, характерний для оксидів (оксидний).