1. Метод виявлення та визначення місцезнаходження об’єктів (літаків, кораблів, ракет тощо) за допомогою радіохвиль, що відбиваються від них, а також галузь техніки, що займається розробкою та використанням відповідних пристроїв — радіолокаторів.

2. Процес або дія з виявлення та супроводу цілей за допомогою радіолокаційної станції.

Радіолот — застарілий термін для радіолокаційної станції, що призначалася для виявлення повітряних цілей та визначення їх координат за допомогою радіохвиль.

Радіолот — історична назва радіолокатора, пристрою для виявлення об’єктів і вимірювання відстані до них шляхом випромінювання радіохвиль і аналізу відбитого сигналу.

Радіолуна — штучний супутник Землі, призначений для ретрансляції радіосигналів, що використовувався в радянській космічній програмі як пасивний орбітальний відбивач.

Радіолуна — загальна назва для штучних небесних тіл (супутників, космічних апаратів), основним призначенням яких є відбивання радіохвиль для проведення наукових експериментів, комунікації або радіолокації.

Особа, яка займається радіозв’язком, конструюванням або експлуатацією радіоапаратури як хобі, без отримання прямого матеріального доходу від цієї діяльності.

Аматор у галузі радіотехніки, який вивчає та практично застосовує принципи радіозв’язку, часто бере участь у спортивних радіозмаганнях (радіоаматорських змаганнях) або надає допомогу в надзвичайних ситуаціях за допомогою радіообладнання.

Радіолюбительство — це аматорська діяльність, пов’язана з конструюванням, вивченням та експлуатацією радіоелектронної апаратури, а також проведенням радіозв’язків на спеціально виділених діапазонах.

Радіолюбительство — це громадський рух та захоплення, що об’єднує осіб (радіоаматорів), які займаються радіотехнічною творчістю, експериментами в галузі радіозв’язку, радіоспортом та наданням добровільної технічної допомоги в надзвичайних ситуаціях.