озвичаєний

1. Який став звичайним, повсякденним, звичним; що ввійшов у звичку, у повсякденну практику.

2. Який набув ознак звичаю, традиції; усталений, прийнятий у певному середовищі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |