означування

1. Дія за значенням дієслова «означувати»; надання ознаки, визначення, характеристика чогось.

2. У семіотиці та лінгвістиці — процес встановлення зв’язку між знаком (словом, символом) і його значенням, тобто надання знаку конкретного смислового змісту.

3. У філософії (особливо в герменевтиці) — процес розкриття, усвідомлення та інтерпретації сенсу явищ, текстів або понять.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |