означально-уточнювальний

1. (Про прикметник) Який одночасно вказує на ознаку предмета й уточнює її, часто виражаючи значення справжності, типовості або належності.

2. (У граматиці) Що стосується розряду прикметників, які поєднують означальне значення з уточнювальним і в реченні часто виступають у ролі непоширеного або поширеного означення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |