номінальність

1. Властивість бути номінальним, формальним, що існує лише за назвою, без реального змісту або практичного втілення.

2. У філософії та логіці — концепція, що загальні поняття (універсалії) є лише іменами (номінами), а не реально існуючими сутностями; напрямок середньовічної схоластики (номіналізм).

3. У фінансах та економіці — характеристика величини (вартості, суми, ставки), вираженої в поточних грошових одиницях без урахування інфляції (наприклад, номінальна зарплата, номінальний ВВП).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |