Стан, за якого рівень збудження нервової системи або окремого її елемента (наприклад, нейрона, рецептора) є недостатнім для досягнення порогу, необхідного для виникнення специфічної реакції, зокрема проведення імпульсу або формування відчуття.
недозбудження
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |