**НАВСПІ́ЛЬНИЦЯ**, іменник, жіночий рід, істота.
1. Жінка, яка бере участь у спільній справі, роботі, діяльності разом з ким-небудь; спільниця, соратниця.
2. заст. Жінка, яка перебуває в товаристві, компанії; подруга, супутниця.
навспільниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |