1. Прикметник, що стосується процесу накручування або призначений для нього; такий, що здійснює накручування (намотування, навивання чогось на щось).
2. У техніці та виробництві: що характеризує пристрій, механізм або вузол, призначений для намотування матеріалу (дроту, нитки, стрічки тощо) на котушку, шпулю, сердечник.
3. У переносному значенні (розм.): такий, що викликає підвищення, штучне збільшення якихось показників (наприклад, кількості, інтенсивності, напруги), часто з відтінком штучності або маніпуляції (наприклад, накручувальна тактика, накручувальні коментарі).